Дерев’яна балка для опалубки: основні характеристики та особливості

У монолітному будівництві зараз існує декілька підходів для комплектації горизонтальної опалубки: одні системи передбачають використання дерев’яних або композитних балок і фанери, інші — використовують щити або касети. Зважаючи на те, що на українському ринку популярніший варіант опалубки для перекриття саме з балками та фанерою, у цій статті ми розглянемо, які саме бувають балки, яка між ними різниця, та що впливає на їх термін експлуатації.

На перший погляд, балка для опалубки здається цілком простим елементом — дерев’яна деталь, яку підтримує опалубну систему. Але насправді вона виконує ключову роль у формуванні перекриттів: саме на неї спирається фанера, вона тримає навантаження від бетону, забезпечує жорсткість і геометричну стабільність конструкції. Якщо ж балка деформується, відходить від заданої геометрії, тоді страждає вся опалубна схема.

Тому важливо розуміти, з чого вона складається, які її характеристики впливають на термін служби, навантаження та безпеку на об’єкті.

Опалубна балка — це технічно продуманий елемент, який відповідає за жорсткість і стабільність перекриття. Найчастіше використовують двотаврову балку, форма якої дозволяє рівномірно розподіляти навантаження і мінімізувати прогин під час заливки бетону.

Така балка має дві горизонтальні частини — зверху і знизу, між якими розташоване вертикальне ребро. Усе разом це утворює форму, схожу на літеру «Н» — так званий двотавровий профіль. Верхня і нижня частини, або полиці (пояси), зазвичай, виготовляються із міцної хвойної деревини — вони сприймають навантаження на вигин і забезпечують загальну стабільність.

Між ними розташоване ребро, яке визначає жорсткість балки та її стійкість до повторних навантажень, вологи й деформацій. Від вибору матеріалу ребра залежить те, наскільки довго балка прослужить та як буде поводитись в умовах реального будівництва.

Значною мірою саме тип ребра впливає на вагу балки, її довговічність і зручність у роботі. Найчастіше виробники використовують два варіанти: тришарову дерев’яну фанеру або ДСП (деревно-стружкову плиту).

У виборі між дерев'яним ребром і ДСП немає єдиної правильної відповіді.

Одні вважають, що тришарова фанера — легша і дешевша, порівняно із ДСП, але коли мова йде про те, яка з балок стійкіша до вологи, має більший ресурс експлуатації та довше зберігає геометрію — думки експертів різняться.

Балки для опалубки відрізняються не лише матеріалом, а й розмірами та рівнем жорсткості. Ці характеристики підбирають із врахуванням умов будівництва: які перекриття потрібно виконати, які навантаження має витримати система, скільки людей працює на майданчику.

У більшості випадків на об’єктах використовують стандартні балки розміром 200х80 мм. Це зручний і універсальний варіант: така балка підходить до різних типів опалубки, легко монтується вручну й оптимальна за вагою для транспортування. Її використовують як у житловому, так і в промисловому будівництві.

Якщо ж потрібно перекривати великі прольоти, працювати з товстими плитами або передбачено значне навантаження — обирають посилені балки. Вони мають більшу висоту, жорсткіше ребро або виготовлені з комбінованих матеріалів — наприклад, деревини з додаванням полімерів. Такі балки складніше доставляти і вони дорожчі, тому в Україні їх використовують рідше. Але на складних об’єктах вони цілком виправдовують очікування.

Наприклад, у PERI є модель GТ-24 — балка висотою 24 см, iз «фермою» замість суцільного ребра. Такі балки витримують надвисокі навантаження й застосовуються на об’єктах із великими навантаженнями від бетону. Але в Україні їх майже не використовують через високу ціну та складність логістики.

До речі, Doka має аналог — балка I tec 20. Це композитна двотаврова балка висотою 20 см, яка поєднує деревину та полімери для підвищеної міцності та довговічності. Балка розроблена для використання в системах опалубки, що потребують високої несучої здатності та тривалого терміну служби.

Найміцніші балки виробляють із хвойної деревини, що сформувалася в сприятливих природних умовах — зазвичай, у горах, де дерева ростуть повільніше, формуючи щільні волокна, стабільну вологість і рівні річні кільця. Усе це прямо впливає на міцність і стабільність під навантаженням.

Щоб балка була стійкішою до вологи, УФ-випромінювання та стирання, її поверхню покривають жовтим меламіновим шаром. Це не просто впізнаваний колір, а захисне покриття, завдяки якому балка довше зберігає геометрію, не розсихається й краще переносить складні умови експлуатації.

Ще один важливий аспект — внутрішня будова. Більшість балок виготовляють не з цільного шматка дерева, а за технологією склеювання, що дозволяє досягати високої точності та стійкої геометрії, яку складно забезпечити при роботі з масивом. Шви в таких балках обов’язково розносять по довжині, щоб не створювати ослаблених зон. А використання вологостійких клеїв і гарячого пресування гарантує, що балка збереже свої властивості навіть після десятків циклів монтажу і демонтажу.

Торці — одна з найвразливіших частин дерев’яної балки. Саме на них часто припадає ударне навантаження при необережному демонтажі, транспортуванні або падінні. Уявіть: 1 м балки важить у середньому близько 5 кг. Якщо довжина — 3 м, це вже 15 кг дерева, яке може впасти з висоти. І в момент удару першим страждає торець.

Але якщо подібних пошкоджень багато, зростає ризик того, що в деревину почне проникати волога. А це вже реальна загроза для ресурсу балки: матеріал почне втрачати форму, з’являться викривлення й ослаблення в точках опори. Особливо важливо враховувати, коли балка використовується в орендному фонді або на об’єктах з високою інтенсивністю робіт, де кожен цикл монтажу й демонтажу створює додаткові ризики для пошкодження.

Найпоширеніший спосіб захисту — пластикові заглушки, які виконують базову функцію: закривають торець від механічних пошкоджень та захищають його від прямого контакту з вологою. Такий тип захисту цілком підходить для типових об’єктів зі спокійним темпом будівництва.

Коли ж потрібна підвищена надійність, наприклад, на великих об'єктах або при частих транспортуваннях, краще звернути увагу на металеві накладки. Вони значно міцніші, добре переносять удари й не зношуються з часом. Це рішення дозволяє зменшити втрати обладнання навіть при інтенсивній експлуатації. Такі накладки часто застосовують у системах довготривалого використання.

Найдорожчий, але й найефективніший варіант — заливка торців м’яким полімером. У цьому випадку торець балки буквально «запаковується» у гнучкий, амортизуючий шар, який гасить удари й запобігає розколу деревини. Цей тип захисту рекомендовано для об’єктів із високим темпом робіт, частим переміщенням обладнання або в умовах, де немає контролю за обережністю поводження з балкою.

Не всі балки мають захищені торці — і це теж цілком допустимий варіант конструкції. У такому випадку торець залишається відкритим, без пластикових або металевих елементів. Така балка нічим не поступається за своїми характеристиками: вона так само витримує навантаження, працює в системі опалубки й може використовуватись багаторазово.

Водночас відкритий торець вимагає уважнішого поводження: важливо не кидати балку, не бити торцем об тверду поверхню, уникати тривалого контакту з вологою. Усе це не критично, але впливає на зовнішній вигляд і зносостійкість.

Якщо обладнання зберігається якісно, транспортується належним чином і працює в контрольованих умовах — балка з відкритим торцем також може слугувати довго й надійно. Усе залежить від підходу до експлуатації.

Якість балки залежить і від того, як із нею поводяться на об’єкті. Навіть найміцніша конструкція втрачає свої властивості, якщо її неправильно зберігати чи транспортувати, тому варто дотримуватись простих, але критично важливих правил.

1. Горизонтальне складування з прокладками
Щоб балка зберігала форму і залишалась придатною до використання протягом багатьох циклів її важливо правильно складати. Оптимальний спосіб — горизонтально, у декілька шарів, обов’язково з дерев’яними прокладками між рівнями. Це забезпечує вентиляцію і рівномірний розподіл ваги, запобігаючи викривленням або утворенню вогкості між шарами.

2. Уникнення вологи та точкових навантажень
Ніколи не зберігайте балки безпосередньо на землі або на бетоні — волога знизу швидко проникає у деревину, навіть через захисне покриття. Балка має лежати на сухій, піднятій поверхні. Також важливо уникати ситуацій, коли частина балки звисає без опори — це створює точкове навантаження, через яке деревина може деформуватись або тріснути.

3. Переваги зберігання «в роботі»
Найкраще місце зберігання балки — не на складі, а в опалубці. Коли балка змонтована в системі, вона провітрюється, не лежить у вологому середовищі, не стискається іншими елементами. Власне, більшість пошкоджень трапляється не під час роботи, а саме на етапі зберігання і транспортування. Балки, які постійно «в роботі», зазвичай, у кращому стані, ніж ті, що місяцями лежать у кутку складу.

Щоб балка служила довго, важливо не тільки правильно її зберігати, а й розумно використовувати в роботі, адже навіть найміцніша конструкція зношується швидше, якщо її перевантажують чи кидають на землю після демонтажу. А з іншого боку — звичайна стандартна балка може витримати десятки циклів, якщо до неї ставитись обережно.
Ресурс балки — це не лише питання матеріалу, а й того, як із нею працюють на об’єкті, тому важливо врахувати наступні моменти:

1. Навантаження та кількість циклів заливки
У середньому, якісна балка витримує від 40 до 70 циклів заливки. Це залежить не лише від виробника, а й від того, в яких умовах вона працює. Якщо навантаження відповідає нормі, балка не перевантажується і працює за призначенням — вона може слугувати значно довше.

2. Вплив пошкоджень і правильного поводження
Найбільше шкодить балці не бетон, а людський фактор: падіння, удари, кидання на землю, зберігання у вогкості, хаотичне складування.

• Зберігайте балки у сухому приміщенні, а не на землі/бетоні.
• Використовуйте роздільники (прокладки) між шарами.
• Не перевантажуйте — якщо конструкція вимагає посилення, краще додати ще одну балку, ніж ризикувати.
• Уникайте падінь під час демонтажу — це найбільш часта причина пошкоджень.
• Перевіряйте стан торців — при потребі обріжте, підфарбуйте або підшліфуйте

І головне: ставтесь до балки як до інструменту, а не витратного матеріалу і вона відпрацює свій ресурс сповна.

Сподіваємось, стаття була для вас корисною і допомогла краще розібратись у тому, з чого складається балка, як вона працює в системі горизонтальної опалубки та чому її ресурс залежить не лише від виробника та матеріалів, із яких вона виготовлена, а й від умов експлуатації на будівельному майданчику.

У Будхаб ми завжди готові допомогти підібрати балку, відповідно до вашого запиту. Тож, якщо ж у вас залишились запитання або потрібна консультація, — звертайтесь, ми завжди на зв’язку.

+38 068 000 22 88


< Усі статті