Опорні елементи опалубки: триноги, головки та корони

У перекриттях монолітних споруд важливу роль відіграють не лише балки, фанера й стійки. Щоб опалубна система була стабільною і витримувала навантаження під час заливки та вібрування бетону, потрібні допоміжні елементи — триноги, зачіпні та хрестові (корона) головки. Саме вони забезпечують фіксацію балок і стійок, утримують конструкцію в заданій геометрії й запобігають зсувам та перекосам на всіх етапах бетонування.

У цьому матеріалі з’ясовуємо як працюють допоміжні елементи опалубки перекриття, які бувають різновиди, на що звертати увагу при виборі та чому вони не менш важливі для безпечної роботи опалубки.

Тринога — це перший елемент, що забезпечує стабільність системи перекриття під час збирання. Вона фіксує стійку опалубки у вертикальному положенні, поки ще не змонтовані балки та фанера. Саме з триног розпочинається монтаж, адже без них опалубка просто не стоятиме.

Конструкція триноги

Тринога складається із трьох опорних ніжок, які розкладаються у площині, створюючи широку опору для стійки. У центрі розташовано затискний механізм — гак або кільце з гвинтом, яке охоплює трубу стійки та фіксує її. Завдяки такій конструкції тринога забезпечує просте, швидке та надійне встановлення.

Функції

Основне завдання триноги — утримати стійку у вертикальному положенні на етапі монтажу перекриття. Вона забезпечує стійкість до того моменту, коли всі елементи системи з’єднаються між собою: балки, фанера, додаткові стійки. Без триноги експлуатація опалубки неможлива, адже стійка просто не витримає вагу чи зрушення і впаде, що зробить монтаж небезпечним або ж взагалі — неможливим.

Точки встановлення

Монтуються триноги не на всі стійки, а лише в ключових точках: на перетинах головних балок або у місцях початку й завершення прольотів. Саме ці точки визначають геометрію усієї конструкції, тому й потребують додаткової фіксації. Проміжні стійки встановлюють уже після того, як система набула мінімальної стабільності — на них триноги не передбачені.

Різновиди

Триноги використовують у різних умовах, тому виробники пропонують декілька варіантів із різними технічними характеристиками. Залежно від призначення та умов експлуатації, їх можна розподілити за наступними показниками:

• конструкція: легкі, стандартні, посилені
• тип фіксатора: з пересувним замком, затисканням важелем або з гвинтовим затиском
• матеріал: оцинкована або фарбована сталь

Матеріал

Якісні триноги виготовляють зі сталі середньої товщини (2,5-3 мм). Вони мають достатній виліт ніжок і оптимальну вагу — орієнтовно 10 кг — це забезпечує утримання навіть 5-ти метрових стійок на максимальному вильоті. Але часом робітники намагаються використати дешевші аналоги з тонкого металу: вони значно легші, проте нестійкі, особливо при навантаженні. Така економія часто обертається проблемами на об’єкті.

До речі, саме через спробу зекономити або пришвидшити монтаж і виникають найтиповіші помилки, зокрема:

• встановлення триног не в потрібних місцях, або ж намагання обійтися без них — найпоширеніше явище. Іноді підрядники замінюють триногу тим, що є під рукою, наприклад, трубкою з хомутом, чи взагалі нічим не фіксують крайові стійки.
• неправильний підбір триног за діаметром — якщо тринога не охоплює трубу стійки щільно, вона не фіксує її належним чином. Стійка залишається «вільною», хитається або вислизає, а це означає ризик зміщення всієї системи.
• використання надто легкої триноги для високої або важкої стійки — і вся конструкція починає хитатись або падає ще до монтажу балок.

Хрестова головка, корона, вильчата головка або унівилка, — це металева деталь з чотирма виступами («рогами»), яку встановлюють на верх стійки. На неї вкладаються дерев’яні балки — по одній в одному напрямку та по дві в перпендикулярному. Саме вона утримує балки у правильному положенні та не дає їм з’їхати чи впасти під час роботи. Без корони балка не закріплюється, зміщується або навіть з’їжджає зі стійки. Тому стабільність усієї схеми залежить від того, наскільки надійно працює це з’єднання.

Конструкція

Цей елемент має просту й продуману форму: металева насадка на верх стійки з чотирма виступами — їх часто називають «рогами». Вони утворюють хрестоподібну форму, в яку можна легко вкладати балки в двох напрямках — одна вздовж, інша впоперек. Один напрям — для подвійної балки (місця з'єднання головних балок), інший — для одинарної (край головної балки). Така форма дозволяє швидко зібрати стійку опору для палуби з фанери, без використання додаткових фіксаторів або кріплень.

Матеріал

Корони виготовляють зі сталі. Покриття буває фарбованим або цинкованим, і хоч на працездатність це не впливає, та визначає довговічність: тонкий метал швидше виходить з ладу, а товстіші елементи служать довше, навіть за активного використання.

Функція

Вони слугують надійною опорою для балок і фіксують їх у стабільному положенні. Саме корона не дозволяє балці з’їхати, зміститись або впасти зі стійки під час монтажу чи під вагою бетону. Без цього елемента балка не має жорсткого з’єднання зі стійкою, тому навіть незначне зрушення може порушити геометрію перекриття або створити небезпечну ситуацію на об’єкті.

Окремо виділяють опускні головки — це той самий тип, що й корона, але з додатковим механізмом. Після бетонування така головка дозволяє частково опустити палубу, без потреби знімати всю систему одразу. Це спрощує демонтаж, пришвидшує розпалублення, зменшує ризик пошкодження обладнання та подовжує ресурс різьбового механізму стійок.

Ще один тип — зачіпна, або підтримуюча головка. Її встановлюють на проміжні стійки, що не мають триног. Така головка фіксує балку знизу, тим самим не дає їй зрушити або просісти під час роботи. Формально її можна не ставити — адже стійка впирається в балку й наче тримається. Але варто комусь посунути конструкцію, і балка може випасти. У деяких випадках її фіксують цвяхами через отвори в стійці, але це пошкоджує балку і знижує її ресурс. Тому краще використовувати повноцінну головку — це надійніше й безпечніше.

Ми в Будхаб часто зауважуємо, що навіть у досвідчених команд трапляються проблеми не через саме обладнання, а через деталі, на які просто не звернули увагу. Ось 4 прості кроки, які варто перевірити перед монтажем, аби уникнути неприємних несподіванок.

1. Огляньте триноги. Переконайтесь, що ніжки рівні, без деформацій. Фіксатор має вільно працювати та надійно затискати трубу. Якщо щось хитається або не фіксується — краще замінити.
2. Перевірте корони. Роги мають бути рівними, без надломів чи викривлень. Балка має лягати щільно й не перекошуватись.
3. Не обмежуйтесь оглядом. Навіть цілий на вигляд елемент може не виконувати свою функцію. Перевірка «на око» — це тільки перший етап.
4. Спробуйте змонтувати. Найкращий тест — монтаж. Якщо тринога не тримає стійку, а головка — балку, це стане зрозуміло одразу. У реальних умовах усе проявляється швидко.

Технічна перевірка триног, корон і зачепних головок — це не формальність, а важливий етап, який впливає на стабільність опалубної системи, безпеку на об’єкті та загальний темп будівельних робіт. Вчасно виявлений дефект або зношення допомагає уникнути простоїв, переобладнання та ризику пошкодження конструкції ще до початку бетонування.

Сподіваємось, ці поради стануть у пригоді вашій команді й допоможуть зробити монтаж швидким, безпечним і передбачуваним.

Якщо потрібна консультація або допомога з комплектацією — звертайтесь:
+38 068 000 22 88


< Усі статті